Незнаю, що відповісти дитині,
Коли ми чуємо гул дронів,
Не знаємо, чи будем жити,
І в наших жилах кров холоне.
Дітей нам треба захистити,
Та зберегти їхнє життя.
Бо московиті хочуть знищить,
Щоб не було в нас майбуття.
Дитина знов і знов питає:-
"Бабуль, ракети вже летять?!"
Вона питає і не знає,
Чи будем ранок ми стрічать…
А що відповісти? Незнаю.
Сама звикаю з цим всим жити.
І інколи я вслух питаю;-
"О, Божий сину, що робити?!"
Стаю така я безпорадна,
І гірша за малу дитину…
Незнаю я, чи буде завтра,
Чи ми усі гуртом загинем?..
Незнаю…Боже мій, як важко,
Ти підкажи нам ту молитву,
Яка усим нам допоможе,
Щоб закінчити цю гонитву ,
Щоб нам зійти із поля битви…
Але нема куди нам більше сходить.
Ми на своїй землі живем.
А ворог нашу землю топче,
Чекає коли ми усі помрем…
…Жорстокий цей реальний світ,
Ми в цьому світі безпорадні.
Так хочу, щоб жили усі без бід,
А так…лиш чуєм черги автоматні…
05.10.2025
Оксана Колесникова
