Що не так зі мною, мила?
Не кажи, що наш час сплинув.
Що не так зі мною, мила?
Боже, ти така красива!
Губи твої ворожили, ніби краще не любили,
Бо любити — не кохати,
Тільки мить не будеш мати.
Я не знаю, що робити, може, вже піти по квіти?
Що ж ти робиш, моя мила?
Саме зараз час наш сплинув.
Квітка — це твоя людина,
Може, хоч вона щаслива?
Вже я збилася по годинах,
Наче звіра пробудила.
Що ж ти робиш, моя мила?
Стільки часу просто вбила.
Ось любов і погубила,
Бо любов — це не кохання,
Ось тобі й виправдання.
Вже й час нам попрощатись.
Ні, не хочу, але треба.
Квітка, злива, гарне небо,
Саме те, що тобі треба.
Час, кохання, виправдання,
Може, тільки мені воно і треба?
Знову збилася по годинах,
Знову звіра пробудила.
Квітка — це твоя людина.
Ну, що ж ти робиш, моя мила?
infinity of feelings
