Як давно те було

Як давно те було

Як давно те було,
А здається недавно,
Посивіло чоло,
А виски і подавно.

Всі стежки замело,
Не знайти вже дорогу,
У те рідне село,
До мОго порогу.

У той двір де колись,
Ми всі виростали,
Де на ноги сп’ялись,
Де дорослими стали.

Звідки в світ ми ішли,
Рвучи пуповину,
Й увесь світ обійшли,
Своєю стежиной.

Ех, якби віднайти,
Свою першу стежину,
Щоби знову ввійти,
В свою стару хатину.

Привітатися з татом,
Обійняти матусю,
Пройтись дідовим садом,
Пригорнути бабусю.

Не знайти ту стежину,
Замело листопадом,
Тільки вітер у спину,
Вже мете снігопадом.

Шевченко В.М.
07.02.2023 р
Василь Шевченко