І хто на світі жінку сотворив!?
Таку, як зірку, що в небеснім морі.
Таку, що наче роза із вітрів,
Зі шлейфом ніжності, як та волошка в полі…
З краплинкою ранкової роси,
Що світить мило, сяє, як перлина…
А всі планети, десь у вишині…
Вітають у любові щиро.
З перчинкою, з іскринкою в очах.
Спокусою жонглює дуже вміло!
Душа її співоча, наче птах –
Парить у небеса, на крилах…
З ромашок, із фіалок її шаль.
Вона всміхається грайливо в очі.
Відкритий світ, в рожевому вуаль…
У відблисках салюту ночі…
Ну, хто на світі жінку сотворив!?
Як музу, як вінець благословення!
І цілу гаму почуттів відкрив –
Рук неземних вона творіння.
ND💗
Надія Холод (ND)
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
