Як тривога, так до Бога…

Як тривога, так до Бога,
нікуди подіти…
Але краще вже
до Бога,
чим до ворожбитів…
Так бо водиться
в народі,
що про те казати?!

Як біда нагряне в хату,
так, кого благати?!
Всі ми люди,
тож набожні,
нічого казати…
Коли добре,
хто ж згадає,
звідки все те має?!

Коли гарно
нам живеться,
хліб, до хліба,
в хаті…
Забуваєм нині самі,
Бога Величати.
Забуваєм ми молитись,
забуваєм Слово.
Тож тривога –
шлях до Бога,
Іншого немає .

Така віра українська,
Що ж про те казати?!
По тривозі,
людям краще,-
вірити ,благати…

Ох, народе український,
Рідний мій, народе!
Йди до Бога,
Коли сонце,
а не грім довкола!

_ 10.02.2022 _
ЯНА ПРАЙС