Я втомилась жити так я всі
Бути одноманітною копією
Без краплі щастя в душі
Я втомилась слухатися інших
Я втомилась бути як вони
Вони хочуть від мене більше не даючи нічого. Втім..
Хіба я проти?
Хіба я протестую?
Ні, я вас запевняю що ні!!
Я просто тут сиджу й ґвалтую мозок й мрії, загубивши рештки й надії
Я забула як це мріяти та щоб збувалось
Все відсікали інші коли тільки починалось
І як життя моє снувалось
Як я жила, так?
Так жили всі.
Це виправдання я в очах у кожного шукала
Не починала, не шукала, я склала руки й мовчала
Бо та для інших я безпечна
Не дивна і не безперечна
Я була чемна, я була слухняна
Тим час вмирала в мені квіточка багряна
Багряна кров струменіла на устах
Кого тепер винити мала я у своїх печалях?
Коляса Дарина
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
