Я просто втомилась, втомило життя
І знаю назад вже нема вороття
Я просто втомилась, і просто забула
З якою метою на Землю прибула
Життя моє стало неначе та битва
А я все хотіла, щоб була молитва
Втомились ці руки триматись за зброю
Втомилась душа, готуватись до бою
Я просто покину цей лук і ці стріли
Ми лиш воювали, любити не вміли
Ми наче осліпли, потонули в фальші
Та варто спинитись, бо що буде дальше?
Скажу я прощай моя заздрість, гординя
Ти чорна і зла була господиня
Прощай весь мій смуток, прощай ця печаль
Я вас відпускаю, мені вас не жаль
Я стану легкою, я стану билиной
І з вітром сміливо у вирій полину
Замучене серце Любові відкрию
Собі чорну яму віднині не рию
Я буду радіти краплинці роси
Пташиночки кожної чуть голоси
Я стану радіти Заходу й Світанку
І стану молитись отут я щоранку
Відчую нарешті Свою Я красу
що вже я віками з Собою несу
Краса моя просто – це Вічна Любов
Ми з нею єдині як тіло і кров
Вплету я в волосся червонії квіти
Я жити навчилась, навчилась радіти
Я в дзеркало гляну – собі посміхнуся
Я просто живу …я більш не боюся…
2021 р.
Наталка Весна
