Я вдома!

Я вдома! Світе, чуєш я удома,
Тобі набатом крізь байдужість б’ю.
Я вдома світе дикий невідомий,
Той що не має честі і жалю

Нема ніде неписаних законів,
Щоб на своїй землі вмирав і скнів,
Нема ніде, лише в країні дронів,
Ракет і ППО, знущань жахів.

Я вдома, чуєш, світе я удома –
Не перейшла сусідові межу
І потерпаю, і долає втома,
Але стою, бо з дому не ходжу.

Я постаріла, помудріла, вмерла,
Мабуть сторіччя ціле прожила.
Мене разом з містами сила стерла
Та що ненавистю вкраїнців облива.

Я вдома світе, я не можу здатись,
Бо стане дім чужим, а я рабом.
Я буду сильною, я буду відбиватись,
Бо буде знищено, те що люблю, катом.
Алекса Павак