Я — відображення

Я не людина, я синонім
Синонім болю, що пронизував всіх до кісток.
Синонім втрати, що завжди з тобою,
Синонім страху, поглинаючого, наче імла.

Я не людина, просто сутність,
Блукаюча у тебе під вікном.
Я — вітра крик, я — спів ворон,
Я — дзеркало розбите.

Я величезний чорний кіт,
Що перебігає всі дороги, як кажуть, до невдачі.
В Таро була б я вежею, ніяк інакше.

Я не людина, твій нічний кошмар,
Я — сонний параліч у світлі дня.
Я не любов, я — зрада,
Навряд чи мені колись ти будеш рада.

Закриєш очі — і я поряд,
Зітру надію з кожного я дня.
Мій кінець — твій початок знову,
Та цей початок — не нова глава.

І коли впадеш ти у безодню,
Я не простягну руку, не буду рятувати.
Бо я лише синонім кінця світу,
Що прийшов, щоб все забрати
Санюта