Я для тебе фіалкой розквітну
у безкрайньому полі квіток,
і до тебе пелюсткой озвуся
для досягнення мрій і думок.
Ти мене занесеш у вітальню,
і поставиш у вазу криштальну,
щоб змальовувать вічну красу
і очима впивати весну.
Закуєш у золоті ланцюги,
щоб для тебе цвіла назавжди,
та фіалка невдовзі зів’яла
і без волі себе розкувала.
«Я весною до тебе прилину
слабим променем сонячних днів,
свіжим подихом зоряних снів,
тихим морем із піснею мрій.
Я для тебе лебідкою стану,
буду крила свої дарувати,
щоб з тобою удвох політати
і любов в небесах відшукати».
Тахмасбі Ірина
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
