Мій розпач просто не пояснити словами:
Дні не мають чисел, а час зупинивсь.
Тепер тут вже не допоможеш сльозами,
Як можно було б колись.
Світле і тихе життя закінчилось.
Я втомилась. Як жити? Як бути?
Сьогодні знов двадцять четверте наснилось..
Я досі. живу. лютим.
Polina Honchar
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
