Я живу серед Вас, люди

Буває, що в людини є дім,
Але, насправді, його немає.
В тонусі сірувато-блідім
Вона не живе, а, ніби відживає.

Буває, що в людини є пара,
Але, насправді, її немає.
Відчуття, що це - Божа кара.
Печаль серденько гірко крає.

Буває, що в людини є друзі,
Але, насправді, вірних немає.
Не почувається щиро в їх крузі.
"Чесні" компліменти інтелект не сприймає.

Буває, що в людини є багатство,
Але, насправді, його немає.
Гріє тепле слово, а не марнотратство.
Поваги й любові не відчуває.

Буває, що в людини всього - повна чаша,
Але, насправді, цього немає.
Незадоволена всім героїня наша.
Заздрістю до інших вона палає.

Буває, що в людини є Батьківщина,
Але, насправді, її немає.
Чужа вона - їй, "море - по коліна".
Як покинути країну, голову ламає.

Все, що має людина, повинно звеселити.
Всі, з ким пробігає ніч та днина,
Мають душі й серця зріднити.
Гніздечко в любові в'є навіть пташина.

Якщо немає любові до свого краю,
То його вже ніколи й не буде.
"Звідки я все це знаю?" -
Я живу серед Вас, люди.

Марія Маринченко (Марічка Ясен)

#МарічкаЯсен #поезіяМарічкиЯсен #віршіМарічкиЯсен
#МаріяМаринченко #поезіяМаріїМаринченко #віршіМаріїМаринченко