Я затримую дихання коли твої руки занурюються у моє волосся

Я затримую дихання коли твої руки занурюються у моє волосся.
Тіло просить більшого, а серце калатає
Я відкриваю очі і бачу тьму в твоїх очах і
Я не з тих хто буде просити.
Ти це знаєш.
Да тобі й не потрібно
Ти читаєш моє тіло, наче книгу,
Наче Біблію, обережно вивчаючи кожен сантиметр.
Водиш рукою, а коли закусую нижню губу- знаєш що все вірно й прокладаєш маршрут.
Прошу торкнися губ, та ти торкаєшся щоки
Від твоїх губ вона палає,
Я шаріючись тобі всміхаюсь.
Ця ніч стала надто особистою для двох:
Жарти та сміх до болю у животі,
Слова які ніколи б не сказали
І тихі зізнання прорізались через реп який ти вмикав,
Допиті чарки й скурені цигарки
І ми, такі далекі й забуті, наче одні на цій планеті
Незрозумілі, з планами та мріями,
Здається тільки ти мене а я тебе розумію.
В який момент все пішло не наміченим курсом?
Ось ти мені підкладаєш подушку, вкриваєш мої ноги
І ось уже твої пальці малюють на моїх щоках візерунки.
Ти торкаєшся мочки вуха і я дивлячись у твої очі відчуваю спокій
Мені його так бракувало.
Ти обіймав мене так наче нічого не просив взамін.
Лише б ось так до ранку лежати думала я
І ми співаємо чергову пісню
Розуміючи що то остання наша ніч.

Юлія