Я знаю…
Я тут далеко, та я захована за Твоєю спиною
і якби не Ти, то щоб уже було із нами, зі мною?
Чи бачила б ранки, ті роси світанки
і спів солов’я чи чула би я?
Твої руки, що зброю тримають
Твої очі сміливість, що мають
Твоє серце – хоробрість
Ти для нас – то є гордість
Мужній, незламний, а ще Ти красивий
хоч не по рокам, давно Ти вже сивий
Та волі кулак сміливістю дише
Рука лиш Твоя історію пише
Чуєш, Воїн! Солдат!
Твої тільки руки
Сильні, натруджені
чорні шершаві
збиті у шрамах
до крові у ранах
боями стомлені
та не зломлені
Тільки Твої руки мене визволяють
тільки Твої руки мені дозволяють жити …у тиші
Я поклонюсь Твоїм цим рукам
дозволю віршам, моїм цим рядкам сказати Спасибі
Спасибі, Солдат Спасибі Тобі
що очі у неба такі голубі…
19 жовтня 2022 р
Наталка Весна
