Я кинув палити тієї ночі
Не бачив я лиць
Не чув голосів
Ти вбила мене тієї ж ночі
Ті глибоко карі очі, в яких лиш жада до помсти
За солодкий голос твій
Вбивай мене щоночі, в солодких обіймах твоїх
Але ніколи більше не дивись в мої очі
У них залишився лиш біль
У нас є рівно доба
Лише доба і забуття,
А далі буде лише пустота
Безодня у сердці, очах, у словах
Лише холодок який залишився у нас
Я точно програв у цій боротьбі,
Настав час розплати гіркої
Я втрачу усе, що я мав
Тому краще піду сам
Я знищу цей світ,
Забуду дорогу додому,
Усе що мав я покину,
Лиш аби не забути той погляд твій
Який я ненавидів щиро.
Лютик Дмитро
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
