Я звичайна українка, зі звичной родини
В мене звична мова, врода
Та звичні провини .
Все як в всіх, але є
щось
Що не так як в інших.
То мої зелені очі
Та губи найліпші .
То моя гарна фігура
Та гарне волосся.
Не таке як у Софійки ,
А яке вдалося .
Дві стрункі ноги та шия
Ручки дві , кирпатий ніс.
Я, як квітка та зимова
Рідкісна та є не в всіх.
Я буває забуваю
Зробити щось файне .
Але в мене і без того
Життя надзвичайне.
Я сама собі Богиня,
І я дуже вправна.
Я -є донька України
І я-надзвичайна!
Інна Чаплигіна
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
