Минув ось цей нестерпний біль,
який був довгим та солодким,
і стало легко на душі,
а ж поки не з’явилась – ти!
в моєму сні,
цей сон був наче на яву,
забув про те, що вже усе минуло,
про те, як я тебе любив,
і те, як думав.
І ось у цьому сні, ти розказуєш мені
який тобі я не байдужий,
про те, як сильно мене ти любиш,
і промовляючи ось це,
ти мене міцно обіймаєш,
і я встаю, і все зникає,
все те, що ти мені казала,
і те, як міцно обіймала.
І завдяки ось цьому сну,
мені про себе нагадала,
і знов почався цей нестерпний біль,
розум кричить, забудь!
бо такого не буває
це лиш сон на одну ніч,
а серце плаче й щиро каже,
я не забуду, тебе навік.
Яковлєва Катерина
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
