Я не кличу час, що вже минає,
Не шукаю в споминах слова,
Календар листок той відриває
І в емоціях змінилася пора.
Не потрібні зарозумні фрази,
Що осколком торкали серця,
Розчинилась, закінчилась фаза,
Полетіла в глибину життя.
Знову закружилось жовте листя…
Віднесло всі нотки ностальгії,
Я гуляю вулицями міста,
У душі вирують мрії…
Вітер осінню роздмухує волосся
І розносить вихрами нудьгу…
Досі чорнобривці світять сонцем,
Що на клумбі, у моїм саду.
ND❤️
Надія Холод (ND)
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
