Я не поранена

***
Я не поранена.
Я просто стікаю кров’ю….
Toй у полі солдат
На моєму серці лежить….

У травах купала
і шила милі обнови,
А тепер та мати
В хустиночці чорній стоїть…
Була юна та мати.
А тепер – перезріла.
Переповнилась,
Переносила війну в собі,
Перемліла дзвінками
І молилась, як вміла,
I з такими ж очима
Ловила жінок у юрбі.
Ще сьогодні… завтра…..
І скоро він буде вдома…
І про те вони змовчать,
Як пахне хліб на столі.
І зникне в тихім щоденні
Уїдлива втома,
І сни переможні пташки
Принесуть на крилі…
А завтра… Завтра!
Навіки… приїде додому…
Всипаний квітами шлях – то його нагорода…
Юний солдат по дорозі кривавого злому
Убитий вприціл за свободу свойого народу…

04.12.2024 р.

Наталія Фесенко