У вірах і тінях душі таємних,
У розмаїтті вогнів і мрій відвічних,
Обираю тебе, мій зірко ясна,
Мов долонь в серце, щирою палкою.
Ти, що линеш зі снів моїх безсонних,
Срібною струною линеш, весняною.
І пеленою мрій обвіюєш світ,
Моїм духом, вічно молодим і святим.
Ти – моя королева , з весняною зорею зійшла,
Мелодією душі відгукнулася.
Ти, як вітер, що ллється в полонини,
Розбурхуєш в серці моїм океани.
Обираю тебе, моя вічна принцеса ,
Що в серці горить, мов свіча в ніч пізню.
Ти, як ріка, що бурхливо несешся,
У мені живеш, вічно магнітним і смілим.
Твої очі – море, безмежне і чисте,
Де відбивається місячна сніжність.
Ти – моя пісня, яка лине в небо,
Мов птах вільний, мрійно крила розмірні.
Обираю тебе, моя кохана,
У вічних просторах, де час безкрая.
Ти – моя віра, моє світле проміння,
Що розквітає в душі моїй весною.
Нехай тепло твоє в серці моїм плеще,
Нехай мелодія твоя мене ніжить.
Обираю тебе, мій світлий вогняний,
Ти – моя вічна мить, моя доля, мій вогонь.
