Я памʼятаю свої думки в той вечір, як написав тобі і врешті, збагнув наскільки ти мені близька й потрібна і все ж, не написав я перший.
Я памʼятаю коли я вперше, почув твій голос і завмерши, не знав, що коїться у серці і зрозумів, що ти мій всесвіт.
Я памʼятаю як побачив твої карі, ніжні очі,
в які я міг дивитись не відводячи свій погляд, в яких я бачив стільки ніжності й турботи, що давало мені спокій, у важкі безсонні ночі.
Я хотів би провести з тобою дні і ночі, не уявляю світ без твоїх ніжних ручок, я хочу, щоб ти була моїм маленьким милим сонцем і хочу щоб ти знала, я завжди пору, я завжди буду поруч…
Ярослав
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
