– Привіт, кохана, вирвався на хвильку,
Дай притисну тебе я до грудей!
– Рідненький мій, коханий мій Васильку,
Як страшно, чуєш в небі щось гуде?!
– Моя маленька дівчинко, не бійся,
Я – поряд, значить лихо омине!
Ти в очі недолугому засмійся,
Не залякає він тебе й мене!
– Послухай, мила, б’ється як серденько,
Як сумувало кожну тиху ніч…
Коли, вся в ранах, спала рідна Ненька,
А я стеріг їй сон, прикривши пліч.
– Я чую, милий… Все я відчуваю!
Яка ж солодка ця коротка мить…
Я в грудях теж вогонь кохання маю,
Він зігріває завжди, він горить!
– Ти тільки повертайся уцілілим,
Я ж молитвами небо обійму…
Щоб порадіти лиш рукам згрубілим
Й забути вже назавжди про війну.
– Я повернусь вже скоро, моя Пташко!
Я повернусь – усім смертям назло!
Я повернусь, хоч знаю: буде тяжко,
Але вороже видалю жало!
04.11.2022
#254йденьвійни
#ВсебудеУкраїна!
Алла Бійчук
