Я серце твоє, покладу собі в долоні,
Бо з вуст твоїх стікає мед .
І я готова насолоджуватись ними
Щодня , щоночі , кожен ясний день.
І твоє білосяйне личко
Розпалює в мені вогонь і жар
Я радо йду в полон, твоїх зіниць барвистих
Твоїх прекрасних рук, що простягаються з небес.
І заглядаю я в оте віконце , щоб бачити твої іскристі очі .
Мрію в них вдивлятися я вічність цілу,
Щоб бачити там наш з тобою світ
Де ми разом , щасливі, мов ті діти
Щебечемо про всі секрети світу .
Марія Майкович
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
