Десь за обрієм сонце заходить,
Крізь туман тиху нічку приводить…
Всесвіт стеле яскраве суцвіття,
Кольорова краса розмаїття…
Вся палітра веселки яскрава,
Візерунки між хмар, як заграва!
Я рукою небес доторкнуся!
Так, дістала! Собі посміхнуся…
Домалюю зірки феєричні,
Атмосфера така романтична…
Я стою в піднебеснім просторі,
Задивлюсь на зірки загадкові…
Ті зірки, що ми їх рахували,
Були двоє, потом перестали…
Чомусь пісня сердець зупинилась,
Ця рапсодія…ні, не наснилась!?
Нехай вітер вселенський шепоче…
Ти згадаєш усі наші ночі.
ND💗
Надія Холод (ND)
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
