Я тобі намалюю осінь,
і вплету золотії колосся
у волосся твоє чорняве,
таке ніжне та кучеряве.
Я тобі намалюю квіти,
з-поміж айстрів тоненько повитих,
та додам цвіт моєї калини,
ягід терпких, любов’ю налитих.
Я тобі подарую сонце,
щоб дивилось воно крізь віконце,
зігрівало теплом легеньким,
обіймало тебе раненько.
Я тобі розмалюю зорі,
кольорами веселки й до моря,
щоб світанок удвох зустрічати,
в миті вічності розчинятись.
Тахмасбі Ірина
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська