Я хочу до тебе в обійми

Я хочу до тебе в обійми…
Потонути в океані цілунків.
Порятуй мене від пітьми,
Виведи на світ з-за лаштунків.
Крадькома дивитись на тебе,—
Я втомилась мовчати й ховатись.
Я земля, що прагне торкнутися неба.
Як посміла тінь в зорю закохатись?
Споглядаю звіддаля за тобою,
Чи помітиш моє любування?
Хай мій смуток пливе за водою,
Бо чи варта твого кохання?
Серед інших зірок ти засяєш,
Тобою милується кожна.
На землю свій погляд звертаєш,
Опиратись почуттям не спроможна!
Я скажу, признаюсь в любові.
Як палко жадаю обіймів!
Тільки шепіт рознесеться в діброві.
Мабуть, зірка кохати не вміє…
Мерехтить, любується славою,
Власне его тішить бажаннями.
Тінь ніколи не стане коханою.
Марно душу катувати сподіваннями.
Я залишусь непомітною тінню,
Ти засяєш поміж інших зірок.
Вдень співатиму пісню промінню…
Скільки нас таких зотлілих свічок?
Твоє сяйво дарувало надію,
Ми захоплено визирали з вікна.
Від кохання швидко згоріли.
Жде нас вічна пітьма й забуття…
Бо не тим дарували запал,
Ілюзіям щиро раділи — кохали!
Гірка правда спалює, й жаль:
Зорі зроду тіней не вбачали…
10.04.2024

Мотря Рутенія Черлена