Я інший хочу придумати цей світ,
Де кожен день — це радість, не забуття,
Де мрії б’ють, мов зірки, в небесах,
Де любов панує, а не злість і страх.
Де календар не знає сліз і горя,
Де мир, як пісня, лине в кожну хору,
Де українці, як одна велика сім’я,
Допомагають, в серцях живе надія.
У світі, де доброта — це не мить,
А справжня сила, що може все змінить,
Де кожен радіє успіхам інших,
Де щирість — це ключ до сердець всіх тих.
Я мрію про ранки, що світлом горять,
Де кожен сусід — це друг, а не ворог,
Де в серцях небайдужість, мов сонце,
І кожен, хто потребує, не залишиться в тінь.
Нехай наші мрії, як птахи, летять,
Нехай доброта, мов річка, не спинять,
Де Україна — це край, де панує мир,
А надія в душах, як вічний мотив.
Я інший хочу придумати цей світ,
Де разом ми зможем все подолати,
Де кожен з нас, як зірка, сяє,
І в серцях любов, як вічність, палає.
