Є ті, кого не можна позабути,
Реально лиш обняти уві сні.
Є ті, кого не можна повернути,
Бо їх, на жаль, немає на землі.
І як би не старався ти почути
Цей голос, що з небес до нас летить.
Не зможеш цю реальність обманути,
І вилічити те, що так болить.
Одна лиш ниточка тримає тіло.
Заради тих, хто поруч у житті
З тобою йдуть, підтримуючи щиро
З останніх сил тебе у цій біді.
Війна…Війна…- Тебе я проклинаю!!!
І той (народ) що все це розпочав!
Тому лиш я живу, і не вмираю,
Що час розплати мої не настав.
Колись ми всі повернемось до дому.
Колись ми ще обіймемося всі.
На жаль лише у небі голубому.
На жаль лише у другому житті.
В. Юрченко 25.06.23р
Володимир Юрченко
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
