І з кожним вдохом повертати свою силу…
Віддати те, що я ніколи не просила,
Нехай під Богом кожний проживе своє.
Нехай яскраво так було багаття,
У коло там збирались сестри й браття,
Прийшов час зустрічі із тим , що є.
Із кожним вдохом повертати свою силу!
Тримаймось віри, ії злидня не згасила.
Нехай іще трощить нас кожну ніч,
Ті хто живі , собою залишаясь,
Від долі визовів сміливо не ховаясь,
Боронять рідне, захистять своє.
Із кожним вдохом повертати свою силу.
Та знати, що переживе насилу,
Війну цю той, хто лізе в чужий дім.
Бо правди розгорається багаття,
І духу нашого росте завзяття.
Ти кажеш з вами Бог, але чи ви із ним?
Марія Успенська
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
