Із минулого схід… коней тупіт…
І туман над рікою… роса…
Прохолода вечірня і захід —
У миттєвім рум’янці краса.
Цвіт садів… і гроза…
щебіт в вербах…
У болоті дорога, горбах…
В незабуте вернутись потреба,
По старих походити стежках.
Під весняним дощем,
вітром впертим,
Попід гілля старої верби,
Сумним поглядом,
люблячим, теплим
Поміж хвиль шепотіння пройти.
28.02.2024.
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
