Іннер

Всередині мене просто і пусто.
Я не відчуваю нічого крім грусти.
Всередині мене наче діра,
І я не заповню її аж ніяк.
Я плачу й ридаю але все ніяк,
Не можу зробити тобі щирий знак.
Я не відчуваю просто не можу,
І мені шкода що тобі доводжу,
Що все не так, що я тебе люблю,
Але насправді я просто блазнюю,
Бо щиро сказати я просто не здатна,
Про любов, прив’язаність і інші додатки.
Бо не відчуваю й на цьому усе.
Мені страшно бо не знаю що це несе.
Що буде далі з мріями про,
Кохання, як в коміксах де комфорту відро?
Якщо так і далі все піде то я,
Ніколи не відчую що мрія моя.
Я знову і знову брехатиму всім,
Бо не здатна ні на що окрім:
Окрім збрехати, що щось відчуваю;
Окрім доторкнутися й доторк зі сталлю;
Окрім жити з вічною пустотою;
Окрім знати, що навіки сама із собою.
Псі