Історія з кінця.

Ми почнемо з вами історію з кінця,
Але без сліз і без старого співця.
Без тих облич, що ховалися в тіні,
Де були роки, мов осінь на стерні.

Ми зітремо всі сліди, що там були,
Згадаємо ті сни, що не дожили.
Розпалимо вогонь в серцях без жалю,
Знайдемо шлях у тишу, нову дальню.

Без сліз і страху ми йдемо вперед,
Ми створим власний день, свою зорю,
Зітремо ніч, що відійшла в імлу.

Олесь Тичина.