і до самотності любов твоя набута
від одинокості колись втікав невпинно
в твоїх думках – хвилини щастя незабутні
у ностальгії вирій з головой поринув
тобі сьогодні тепло наодинці –
ще вчора холод пробирав в квартирі
зустріти нікому тебе з роботи на зупинці
в обійми міцного кохання пригорнути вірні
і не бреши собі щоднини в мокрі очі
що ти навчився жити сам на сам
зізнайся в щирі миті, в довгі ночі
в жазі пробити сто самотніх брам
Уляна Шемонаєва
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
