На Землі так багато ще горя,
Кожний день щось іде не так…
Серед людського життя-моря
Я шукаю вчергове знак!..
Помиляюсь, встаю, знову падаю,
Неспокійно чомусь на душі…
Навмання ту стежину вгадую,
Бо не просто ми тут на Землі!..
Знов веселкою Небо заграється,
Зустрічаю весняні дощі…
І душа моя посміхається,
О краса! Ти ожИла в мені…
І хоч люди не зовсім хороші є,
Я на хвильку: вдихну, зупинюсь!
Хіба можна знайти десь відраду ще –
Окрім Всесвіту, з ним обіймусь…
Ніч настала… знов Місяць вітається,
Освітились всі гори, моря…
Мить прекрасна, вона не кінчається,
Доки буде світити Зоря!
ND💞
Надія Холод (ND)
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
