І за що?

І за що нам ця біда?
Втрати рідного житла,
Втрати сенсу на життя,
Втрата радості й тепла…

Гинуть діти і батьки,
І горять… горять дахи.
Чорна смуга — на віки,
І не дітись нікуди.

Опустились в батька руки:
Не приїде син з війни.
Не побачить більше мати,
Не почують дітлахи.

А у школах в Україні
Маленькі дітки — молодці:
У підвалах світ впізнають,
Малі герої ростуть з них.

Волонтери — крила тилу,
Їхня сила — в щирім ділі.
Ризикують своїм тілом,
Щоб зробити добре діло.

А в лікарнях — лікарі:
Не лишають пацієнтів,
Не тікають від сирен,
Не залишать наодинці.

Кожен з нас — це сила, мужність,
Кожен з нас — це є герой.
Не забудьте своє місце,
Будьте завжди на вітчизні!

Ірина