І зник душевний спокій, упала знов імла
Не бачу цьому краю, сгаса моя зоря
Всередині цунамі, несила це в собі
Тримати, я б і рада та серце каже-ні
Стихія вибухає і туш уже стекла
Обличча так пульсує, пошматана рука…
Тримати, я б і рада, та щось дає на газ
Кричить мені: " Давай же, прийшов розплати час"
Свідомість розривають образливі думки: "Дурепа! Що ти чудиш?! Аміно, ти куди?!"
Куди? Чимдуш від тебе, тебе я так боюсь
Ти кажеш мені слово й за лезо я берусь
Що ти мені зробила, що я з тобою так?
Ти мене народила- найбільший твій косяк
Я груба? От халепа, а хто казав мені,
Що зовсім не стараюсь, не гідна похвали?
Любити-заслужи? Ти варта?- докажи!
Учила ти життя, тепер же покажи
І зник душевний спокій, упала знов імла
Не бачу цьому краю, сгаса моя зоря
Всередині цунамі, несила це в собі
Тримати, я б і рада та серце каже-ні…
Mina
