І знову думками на фронті,
Цигарку з сержантом курю,
І наче із ним ми не горді,
І наче я знову в строю,
Узявши до рук свого друга,
Подертий старий карабін,
А він гепа чергу й не дума,
Чи я повернуся живим.
Чи знов обійму свою доню,
Чи матір побачу стару,
Чи стяг підійметься угору,
Над містом в руїнах жаху..?
Та знову насправді у ставці,
Цигарку курю в самоті.
В руках в мене книга "Горацій",
Яку й почитати не зміг…
— до вас, генерале, я з планом!
— заходь, підколковник, мерщій.
— ми наступ почнемо наранок,
ми наступ почнем навесні!
З годину й закінчеться лютий,
Війну мій народ не програв.
Тріщать в небі постріли: "Муки!
Страшнішої муки врагам!"
І так же тікають "хоробрі",
Немовби у чорну діру…
А я то думками на фронті,
Цигарку з сержантом курю.
Антон Шаталов
І знову думками на фронті
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська