І знову ніч.
І знову я із думками пліч-о-пліч.
Тероризують, ніби жертв немає більш,
А я знайти не можу місць.
То думка про майбутнє промайнула,
То смерті відголос десь чути.
Ось, апатія до мене заглянула,
І от можна вже й про сон забути.
Ніби всі у моїй голові змагаються:
Совість, сором, гнів, печаль.
А їм протистояти намагаються:
Щастя, радість, честь, мораль
Лесь-Армандо
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська