Ніхто не знає, як сумую, МАМО!!! Ніком не покажу я своїх сліз. А біль мені так душу розриває, Коли подумаю про нашу далечінь… Хотілося б тебе так обійняти, Але Війна, всьому вина Війна… Прийде той час, я Вірю, він настане!!! І знову обійняти зможу я… Я обійму тебе так міцно, як ніколи, І стихне біль душі моєй навік! І будем ми гуляти, І ночами з тобою каву пити в тишині!!! Боятись більш не будем, Перестане летіть над головами той снаряд!!! Ми знову будемо з тобою разом, Мамо!!! Засну в обіймах твоїх рідних, Мам!!!
Яна Кошкалда
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
