І знову про нас.
Багато історій є в світі,
Повчальних і дуже простих,
Зображених у графіті,
І добрих, і навіть злих.
Люди на світі всі різні,
Однакових зовсім нема,
Багаті одні, а інші бідні,
Та всім їм своя є межа.
Не можна життя докупити,
Полегшити трохи, то так,
Можливо біль приглушити,
Як тіло шарпа́є рак.
Долю свою не обдуриш,
Старайся, хоч з шкіри вилазь,
Скоріше її ти загубиш,
Утопчеш глибоко в грязь.
Можливо неправий я зовсім,
Та чомусь гадаю я так,
Життя випадає довгим,
До нього, хто має смак.
І не важливо скільки живеш ти,
Чи десять, чи двадцять, чи сто,
Важливо Душі не померти,
Як тіло перетвориться в тло.
Шевченко В.М.
21.03.2024 р.
Василь Шевченко
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
