І Знов весна

І знов весна… Тож білим цвітом абрекоса зацвіла. Нарцизи повитягували білі голівки. Тюльпани скоро будуть вже цвісти. Та тільки не милує око і серце та краса. Бо зараз в нас іде страшна і кровопролитна війна. Нічого більше не хочеться в житті, як найскоріше би закінчилася війна всі й додому повернулися живими до кожного із рідні до мами син дружини чоловік дітей їх люблячий татусь сестер й братів їх старший і надійний брат, дорогенький внук, сусід однокласник, чи просто побратим. Вони герої наші назавжди. І кожен день чекаємо їх з війни. Та тільки Боже поможи від всього злого вбережи. Здоров’я й сили їм пошли. І в хвилину тяжкую Омофором своїм їх захисти. І в житті допоможи. Ми дякуємо воїнам усім за ніч спокійну і сонячний весняний ранок! За спів пташок і посмішок малесеньких ляльок. За хліб і сіль, який сьогодні на столі. За небо чисте без вибухів у висоті. За все що в нас сьогодні є. Ви все зробили що змогли. І вже минула Паска і знов без Вас і свято це не відчувається, як весь час. Бо Вас ріднесенькі немає тут із нами – з своїм рідним батьками.
Але ми дякуєм і молимось за Вас весь час і Господа благаєм піклуватися про Вас. І передали гостинці воїнам усім щоб Ви відчули те тепло яке у серці горить воно. Вклоняємось нашим захисникам і захисницям до землі. Бережи Вас усіх Боже. Хай буде мир! І буде Воля! І українцям краща доля. Слава воїнам! Слава Україні! Не забудем і тих Героїв, яких вже немає поруч з нами, бо вони навічно пішли на небеса, і звіти завжди дивляться на нас. Тож пам’ятаймо завжди про них бо Вони того варта. Воїни – Герої! Своє життя віддали щоб ми спокійно жили і Україну неньку захищали. Вічна Слава! Воїнам – Героям!
Людмила