І хто ж зможе отак прославити тих людей!
Простих, звичайних, які живуть не зная, що втрачати.
І кожний з них просто вже живе.
І бігти за кимось уже марно.
І кожний з них не знає, що уже робити.
І юний хлопець, що хоче щось змінити,
Падає перед всіма в грязь лицем.
І ніхто йому нічого та і не скаже,
Бо знають, що це ні до чого не призведе.
І юна дівчинка яка біжить за ціллю,
Не розуміє чого над нею так глузують.
І кожен з них вже зрозумів, що не піднімуться нікуди.
І кожний з них не знає, що робити.
Куди піти і чому служити взагалі.
Раз всі старання просто вигадки,
І стати краще лише дурня.
І ніхто не хоче зупиняти того хто біжить кудись знову,
Впаде в грязь і розуміє — що знову все ж туди прийде.
Анна Тер