І рвешся ти на волю щосили,
Як пташка, що втратила крила.
Старання даремні, зв’язуючи руки
Та серце палає — незнаючи муки
Набридли кордони, набридли ворони,
Що кружляють знову у надії покори
Та дух твій міцніє, мов сталь у вогні,
І в кожній зграї вожак у мені
Хижак на роздоріжжі, простягує лапи
Хоче підбігти і серце забрати
Але коли спохватиться узяти
В вічних муках йому палати
Левчук Вікторія
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
