Поету й справді не пристало…
Любить країну як державу.
Чи то так історично склалось,
Чи то збрехали нам колись?
Але вже сталось так як сталось,
Лиш за країну всі брались.
Але я сам для себе знаю,
Що за державу – я гроза.
Без неї вже не буде пекла й раю.
І так колись писав Кобзар…
Станчік
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
