У прозорому сяйві на окраїні землі
Тебе я бачу , та памʼятаю очі ті ясні
В них дивилася без краю
В них не бачила жалю
Коли мене ти обіймав
Я відчувала силу всю твою
Могли ми бути до кінця
І разом подолати всі незгоди
Але марні наші каяття
Коли вже знаєм що ідуть морози
І їду я в смутку по дорозі
За назвою життя
Можливо , все повинно бути в прозі
Але я знаю це буття
Sonechko
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська