Все має свій початок – має свій кінець,
Нам бракне знань, щоб зрозуміти суть,
Ми ходимо по колу, думаючи навпростець,
Той час пішов – його не повернуть.
Цей всесвіт перекручує бажання,
А чи могло би бути щось інакше?
Ми рік назад побачились востаннє,
І розійшлись стежки назавше.
Де сухо – там вода вже не тече,
Хоча багато сліз було пролито,
На серці рана досі ще пече,
Хоча все спалено і на замок закрито.
Останнім променем на сонці,
Останнім місяцем в квартирі,
Останнім подихом в долоньці,
Так спочивай же там ти в мирі.
Баланов Артур
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
