Тисяча днів — як сто тисяч ро́ків,
Де кожна хвилина — з болем у душі.
Де кожен світанок, мов виклик жорстокий,
Але віра іскриться в кожнім вірші.
Тисяча днів палають вогнями,
А дим закриває небесну блакить.
Та навіть у мороці з ранами й снами
Душа України незламно горить.
Тисяча днів — як вічність тривоги,
Смуток втрати стискає серце ураз.
Та ми не зійшли із тяжкої дороги,
Бо сила народу веде нас крізь час.
Тисяча днів — це горе і стогін,
Дитячі плачі у ночах грозових.
Це крики землі, що волає до Бога,
Це біль, що горить у серцях бойових.
Тисяча днів, а сонце не згасло,
Герої, мов зорі, ведуть крізь пітьму.
Вони за свободу, за правду, за щастя
Віддали життя, щоб зпинити війну.
Кожна хвилина, кожна година
Карбована болем у душах живих.
Та єдність народу, його незгасима,
Як промінь надії у сутінках злих.
Тисяча днів — це сльози і шрами,
Це віра, що кличе вперед, до мети.
Україна стоїть! Навік поміж нами
Залишаться ті, хто пішов назавжди.
Тисячі днів ще буде багато,
Та наша земля — непохитна й свята.
Бо воля — як сонце, а в серці — багаття,
Ця істина вічна, незмінна, проста.
Прийде день, коли крик Перемоги
Наповнить собою усе навкруги.
І всі наші муки, стинання дороги
Зникнуть зі світу, як і всі вороги.
19.11 2024
ID: 1026845
© Svetoviya
Svetoviya (Алла Савченко)
