Я не можу зрозуміти
І дивуюсь кожен день,
Чому світ такий байдужий
До страждань наших людей?
Назавжди запам’ятаю,
Як літає клятий дрон,
Те дирчання, що лунає
Зовсім поруч, за вікном.
Потім вибух недалеко,
Звібрував будинок мій,
Але серце ледь втрималось,
Геть не вибухнуло з ним.
Ті дирчання й свист ракетний,
Ці "тривоги" кожен раз,
Не забудуться ніколи,
Навіть, якщо пройде час.
Третій рік війна триває,
А весь світ лиш споглядає,
Злу дає велику фору,
Й цим росії помагає.
Та вона страшна країна,
Там же нелюди живуть,
Горю людському радіють
І з царем в пітьму ідуть.
Як же так, Партнери любі?!
Вже давно настав той час,
Щоб потужна вбивча зброя
Вже в руках була у нас!
Зараз ворог дуже кволий,
Його треба лиш добити!
А вже потім всім подумать,
Як нам мирно в світі жити.
Галина Корольова
