–

Не гідна зовсім я любові, вуста червоні, мов в крові
Ребра зламані коханням,
і відповідь я чую: «ні»
Воно не варте того болю, що причиняли лиш мені.
Любов не довговічна зовсім, маленький промінь у пітьмі.
Він каже:
«Знаєш люба, захоплююсь
лише тобою і ти вартуєш всі думки
Про тебе пишуть мемуари,
твоє ім‘я лиш в мому сні.
Та побач он ту красуню,
у неї ноги не криві
І руки витончені, білі,
і очі гарні, голубі.
Таких поміж жінок є сотні,
і зовсім не потрібна ти мені
Ти на момент була мні мила,
повір, та справа не в тобі.
Вночі чудова ти здалась,
прекрасна дівчина в пітьмі,
і запах твій й гаряче дихання і стогін вирвався із губ блідих.
А потім рано, скинувши волосся,
моє з очей його сліпих,
Він все забуде і не схоче, згадати те, що так єднало нас в ту ніч
Я варта кращої любові,
в листах його й віршах
вже точно не про мене йтиме річ.

Гера