Безкраїй океан в її очах.
Прибоєм б’є в мої думки.
Фантазії безмежні в голові.
Коли всміхається вона мені.
І кришталевістю зіниць.
Розповідає про палке кохання.
Невже це крила, як у птиць.
Від безкінечного признання.
Іван
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська